Портрет у класі, кілька віршів із підручника і коротка біографія — ось і все, що більшість знає про Шевченка. Але за цим офіційним образом ховається людина набагато складніша, живіша і цікавіша. Людина, яка була кріпаком, стала академіком, пережила десять років заслання — і при цьому встигла закохатися в добрий десяток жінок.
Маловідомі факти з біографії Шевченка
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків. Його батьки не дожили до того, щоб побачити сина вільним — обидва померли до його повноліття.
Його біографія не зводиться до портрета в шкільному кабінеті та кількох віршів із «Кобзаря». За цим портретом — доля, яку варто знати.
«Шевченко — не пам’ятник. Він живий голос людини, яка пройшла крізь кріпацтво, неволю і заборону — і не замовкла.»
Ось факти, які рідко згадують у школі:
- у 1838 році Шевченка викупили з кріпацтва завдяки художникам і меценатам, зокрема Карлу Брюллову та Василю Жуковському;
- перший «Кобзар» вийшов у 1840 році і одразу зробив його відомим — у 26 років;
- у 1847 році його заарештували за участь у Кирило-Мефодіївському братстві й відправили на військову службу із забороною писати і малювати;
- у 1857 році, після десяти років служби, він отримав можливість повернутися до творчості;
- на планеті Меркурій існує кратер Shevchenko, названий на честь українського поета і художника.
Шевченко прожив лише 47 років. Із них майже чверть — у засланні або неволі. Але встиг залишити після себе спадщину, яку досі вивчають у десятках країн.
Шевченко як художник — талант, який затьмарила поезія
Один із найменш відомих широкій публіці фактів: за життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова.
У 1860 році він був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта «Притча про робітників на винограднику». Це — офіційне визнання на рівні найкращих художників Російської імперії.
Під час заслання йому заборонили малювати. Але він продовжував у таємниці, ховаючи ескізи в подвійних палітурках зошитів.
Шевченко залишив понад 1200 художніх робіт — портрети, пейзажі, офорти, ілюстрації. Це не менший спадок, ніж поетичний, але значно менш відомий. Ось кілька цікавих фактів про Шевченка як митця:
- Він навчався в Петербурзькій академії мистецтв і отримав кілька медалей за живопис.
- Брюллов вважав його одним із найталановитіших своїх учнів.
- Він отримав золоту медаль Академії мистецтв за картину «Катерина».
- У останні роки життя цікавився фотографією і навіть хотів відкрити власну фотомайстерню.
- Під час заслання малював краєвиди Казахстану — сьогодні ці роботи зберігаються в музеях.
«Якби Шевченко не писав віршів, його все одно пам’ятали б — але вже як художника світового рівня.»
Шевченко і жінки — романтик, якому не щастило
Шевченко був романтиком у коханні. Йому неодноразово відмовляли дівчата, бо він був бідним або політично небезпечним.
Список жінок, які займали місце в його серці, довгий і різноманітний. Серед симпатичних йому жінок були односельчанка Оксана Коваленко, польська швачка Дзюня Гусиковська, натурниця Амалія Колберг, княжна Варвара Рєпніна-Волконська, дружина полковника Ганна Закревська, Анна Ускова.
Після повернення із заслання Тарас закохався в 14-річну актрису Катерину Піунову, а останнім коханням його стала 20-річна служниця Ликера Полусмак.
З Ликерою він навіть оголосив заручини. Але вона розірвала їх сама — і це стало для поета одним із найболючіших ударів в останні роки життя.
До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалися тривалі стосунки. Він так і помер самотнім — за день після свого 47-го дня народження.
Заслання і повернення
У 1847 році Шевченка заарештували і відправили рядовим солдатом до Орської фортеці на території сучасного Казахстану. Це не просто географічне заслання — це десять років без права писати чи малювати, без нормального житла, без свободи пересування.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1847 | Арешт і початок заслання, Орська фортеця |
| 1848–1849 | Участь в експедиції Аральського моря, таємні малюнки |
| 1850 | Переведення до Новопетровського укріплення |
| 1857 | Звільнення з військової служби |
| 1858 | Повернення до Петербурга |
| 1859 | Поїздка в Україну, арешт у Києві |
| 1861 | Смерть у Петербурзі, 10 березня |
Попри жорстку заборону, Шевченко під час заслання створив сотні малюнків і таємно записував вірші. Він ховав їх від наглядачів — і більшість таки вціліла.
Повернення виявилося гірким. Він повернувся до Петербурга вже немолодою і хворою людиною. Побачити рідну Україну у повну силу так і не встиг — помер через кілька місяців після останньої поїздки туди.

Вплив Шевченка на українську культуру
Шевченко зробив для української мови те, що Данте зробив для італійської, а Пушкін — для російської. Він довів, що українською можна писати не тільки народні пісні, а й філософську лірику, драму і гостру політичну сатиру.
Його твори перекладені більш ніж на 100 мов світу. Від японської до арабської — це один із найперекладеніших поетів світу.
Вплив Кобзаря на українську культуру важко переоцінити:
- він сформував літературну норму української мови XIX століття;
- його образи і символи увійшли в національну ідентичність;
- «Заповіт» став неофіційним гімном українського спротиву у різні епохи;
- його ім’ям названі тисячі вулиць, шкіл, театрів і площ в Україні і світі;
- найбільший портрет Кобзаря площею 500 м² намальований у Харкові на стіні 17-поверхового будинку і внесений до Книги рекордів України.
Сьогодні, коли Україна воює за своє право існувати, рядки Шевченка звучать із новою силою. Він писав про це понад 150 років тому — і здається, писав саме для нас.